утишувати

ути́шувати

(втишувати), -ую, -уєш і утишати (втишати), -аю, -аєш, недок., утишити (втишити), -шу, -шиш, док., перех.

1》 Впливати на кого-небудь якимсь чином (умовляти, робити жест і т. ін.), закликаючи поводити себе тихше, спокійніше.

2》 Робити менш відчутним (біль, переживання, хвилювання і т. ін.). Утишити серце.

3》 Угамовувати, зменшувати (голод, спрагу).

Значення в інших словниках

1. утишувати — ути́шувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. утишувати — див. підкорювати  Словник синонімів Вусика
3. утишувати — УТИ́ШУВАТИ (ВТИ́ШУВАТИ), ую, уєш і УТИША́ТИ (ВТИША́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УТИ́ШИТИ (ВТИ́ШИТИ), шу, шиш, док., кого, що. 1. Впливати на кого-небудь якимсь чином (умовляти, робити жест і т. ін.), закликаючи поводити себе тихше, спокійніше.  Словник української мови у 20 томах
4. утишувати — УТИ́ШУВАТИ (ВТИ́ШУВАТИ), ую, уєш і УТИША́ТИ (ВТИША́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УТИ́ШИТИ (ВТИ́ШИТИ), шу, шиш, док., перех. 1. Впливати на кого-небудь якимсь чином (умовляти, робити жест і т. ін.), закликаючи поводити себе тихше, спокійніше.  Словник української мови в 11 томах