уторочити

уторочи́ти

(второчити), -очу, -очиш, док., перех.

1》 заст. Обшити торочками.

2》 Ув'язати, припасувати в тороки (у 1 знач.).

Значення в інших словниках

1. уторочити — уторочи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. уторочити — УТОРОЧИ́ТИ (ВТОРОЧИ́ТИ), чу́, чи́ш, док., перех. 1. заст. Обшити торочками. 2. Ув’язати, припасувати в тороки (у 1 знач.). Мій лицар метнувся скоро, Притаскав оті якорі Чи страшеннії гаки, Уторочив в тороки (Манж., Тв., 1955, 194).  Словник української мови в 11 томах