учитати

учита́ти

(вчитати), -аю, -аєш, док., перех., розм.

1》 Змогти прочитати що-небудь написане.

2》 перен. Зрозуміти, виявити що-небудь з виразу очей, обличчя і т. ін.

Значення в інших словниках

1. учитати — учита́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. учитати — УЧИТА́ТИ (ВЧИТА́ТИ), а́ю, а́єш, док., що, розм. 1. Змогти прочитати що-небудь написане. Роман сам дивується, що він .. не вчитає букваря (С. Васильченко); А кому я записку зоставлю? Батькові, чи Мартинові, що навряд чи й учитають її? (А.  Словник української мови у 20 томах
3. учитати — УЧИТА́ТИ (ВЧИТА́ТИ), а́ю, а́єш, док., перех., розм. 1. Змогти прочитати що-небудь написане. Роман сам дивується, що він.. не вчитає букваря (Вас., І, 1959, 63); А кому я записку зоставлю? Батькові, чи Мартинові, що навряд чи й учитають її? (Тесл.  Словник української мови в 11 томах