фавус

фа́вус

-у, ч., мед., вет., бот.

Заразне захворювання шкіри людини, тварин і рослин, спричинюване різними видами грибів та бактерій; парша.

Вісцеральний фавус — фавус, що характеризується ураженням внутрішніх органів.

Значення в інших словниках

1. фавус — ФА́ВУС, у, ч. Те саме, що па́рша. На фавус може захворіти і людина (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. фавус — фа́вус (від лат. favus – бджолиний стільник) 1. Заразне захворювання шкіри людини, спричинюване паразитичними грибами. 2. Заразна грибкове захворювання тварин (собак, котів, кролів, сільськогосподарських птахів та ін.).  Словник іншомовних слів Мельничука