Великий тлумачний словник сучасної мови

факультатив

факультати́в

-у, ч.

Понадпрограмний, необов'язковий навчальний курс, необов'язкове для відвідування заняття.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. факультатив — факультати́в іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. факультатив — [факул'татиў] -иву, м. (на) -ив'і, мн. -ивие, -ив'іў  Орфоепічний словник української мови
  3. факультатив — ФАКУЛЬТАТИ́В, у, ч. Понадпрограмний, необов'язковий навчальний курс; необов'язкове для відвідування заняття. Факультатив у школі сприяє самовизначенню учнів, прищеплює їм любов до трудової діяльності, до ведення, нехай елементарних, наукових досліджень (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. факультатив — факультати́в (франц. facultatif – необов’язковий, від лат. facultas – можливість) понадпрограмний, необов’язковий для відвідування навчальний курс.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. факультатив — ФАКУЛЬТАТИ́В, у, ч. Понадпрограмний, необов’язковий навчальний курс, необов’язкове для відвідування заняття. Факультатив у школі сприяє самовизначенню учнів, прищеплює їм любов до трудової діяльності, до ведення, нехай елементарних, наукових досліджень (Знання.., 6, 1970, 12).  Словник української мови в 11 томах