Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
фан —
фан іменник чоловічого роду, істота спортивний уболівальник
Орфографічний словник української мови
фан —
ФАН, а, ч., розм. Ентузіаст, уболівальник; самовідданий аматор чого-небудь. Онук югославського вождя Йосипа Броз Тiто був запеклим фаном "Бiлого ўудзика" i мрiяв побачити гурт живцем на сцені (із журн.
Словник української мови у 20 томах
фан —
(-а) ч.; мол. Фанат, пристрасний прихильник (як правило, рок-групи чи спортивної команди). Фани ще на білоруській території не змогли порозумітися між собою (ВК, 27.03.2001). БСРЖ, 636; ПСУМС, 72.
Словник жарґонної лексики української мови
фан —
УБОЛІВА́ЛЬНИК (ВБОЛІВА́ЛЬНИК) (той, хто турбується, непокоїться про кого-, що-небудь); БОЛІ́ЛЬНИК розм. (перев. у спортивних змаганнях); ФАНА́Т розм., ФАН розм. (сучасне — фанатичний). Уболівальники великого футболу; Були в лавах демонстрантів і..
Словник синонімів української мови
фан —
(кит.) Квартал стародавнього китайського міста з традиційними меридіонально-широтною орієнтацією та прямокутно-сітчастою розпланувальною структурою.
Архітектура і монументальне мистецтво