фасет —
ФАСЕ́Т, а, ч., спец. Те саме, що фасе́тка. Фасет дзеркала; Фасет каменя.
Словник української мови у 20 томах
фасет —
фасе́т (від франц. facette – грань) 1. Скошена бічна грань чого-небудь, напр. ф. дзеркала. 2. Грань відшліфованого каменя. 3. Рогівка оматидія, тобто коленого з простих очок, з яких складається складне (фасеткове) око членистоногих. Інша назва – фасетка.
Словник іншомовних слів Мельничука
фасет —
ФАСЕ́Т, а, ч., спец. Те саме, що фасе́тка. Фасет дзеркала; Фасет каменя.
Словник української мови в 11 томах