Великий тлумачний словник сучасної мови

флюорит

флюори́т

(флуорит), -у, ч.

Мінерал класу фторидів, жовтий, фіолетовий, зелений, іноді безбарвний; плавиковий шпат.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. флюорит — флюори́т іменник чоловічого роду мінерал  Орфографічний словник української мови
  2. флюорит — ФЛЮОРИ́Т, у, ч. Мінерал із класу фторидів, жовтий, фіолетовий, зелений, іноді безбарвний; плавиковий шпат. – Його [мармур] прикрасили .. кристали піриту, флюориту і червоного залізняку. З цієї краси треба різати богинь і героїв (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
  3. флюорит — флюори́т (від лат. fluor – потік, течія) мінерал класу фторидів, жовтий, фіолетовий, зелений, іноді безбарвний, прозорий. Використовують в оптиці, металургії, хімічній промисловості.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. флюорит — Мінерал класу фторидів; жовтуватий, зеленуватий, фіолетовий; властива флуоресценція; використовується у хіміч., керамічній промисловості, в металургії та оптиці; в Україні ф. трапляється у Приазов'ї, на Поділлі, у Донбасі.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. флюорит — ФЛЮОРИ́Т, у, ч. Мінерал з класу фторидів, жовтий, фіолетовий, зелений, іноді безбарвний; плавиковий шпат. — Його [мармур] прикрасили .. кристали піриту, флюориту і червоного залізняку. З цієї краси треба різати богинь і героїв (Стельмах, II, 1962, 56).  Словник української мови в 11 томах