Великий тлумачний словник сучасної мови

фонетичний

фонети́чний

-а, -е, лінгв.

1》 Прикм. до фонетика 1).

|| Пов'язаний зі звуками мови; звуковий. Фонетичне чергування.

2》 Прикм. до фонетика 2). Фонетична акустика.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. фонетичний — фонети́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. фонетичний — (- будову мови) ЛІНҐ. звуковий.  Словник синонімів Караванського
  3. фонетичний — Звуковий  Словник чужослів Павло Штепа
  4. фонетичний — ФОНЕТИ́ЧНИЙ, а, е, лінгв. 1. Прикм. до фоне́тика 1; пов'язаний зі звуками мови; звуковий. Фонетична система кожної мови являє собою, передусім, систему чітко розрізнюваних (щодо смислової ролі їх) фонем...  Словник української мови у 20 томах
  5. фонетичний — ФОНЕТИ́ЧНИЙ, ЗВУКОВИ́Й. У першу чергу я хочу поговорити про фонетичну красу нашої мови (В. Самійленко); Неможливо еквіметрично, тим більше еквіритмічно перекладати вірші з мови однієї звукової системи віршами на мову іншої системи (М. Рильський).  Словник синонімів української мови
  6. фонетичний — Фонети́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. фонетичний — ФОНЕТИ́ЧНИЙ, а, е, лінгв. 1. Прикм. до фоне́тика 1; пов’язаний зі звуками мови; звуковий. Фонетична система кожної мови являє собою, передусім, систему чітко розрізнюваних (щодо смислової ролі їх) фонем...  Словник української мови в 11 томах