Великий тлумачний словник сучасної мови

фурнітура

фурніту́ра

-и, ж.

Допоміжний, підсобний матеріал у деяких видах виробництва. Меблева фурнітура.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. фурнітура — фурніту́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. фурнітура — [фурн'ітура] -рие, д. і м. -р'і  Орфоепічний словник української мови
  3. фурнітура — ФУРНІТУ́РА, и, ж. Допоміжні, підсобні вироби в деяких видах виробництва. У легкій промисловості вирішили випускати цілі модні ансамблі за допомогою фурнітури з художнього оргскла – ґудзиків, пряжок, різних прикрас (з газ.); Годинникова фурнітура; Меблева фурнітура.  Словник української мови у 20 томах
  4. фурнітура — фурніту́ра (франц. fourniture, від fournir – доставляти, постачати) допоміжний матеріал (ґудзики, пряжки, цвяхи, годинникові стрілки тощо) в деяких виробництвах.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фурнітура — ФУРНІТУ́РА, и, ж. Допоміжний, підсобний матеріал у деяких видах виробництва. У легкій промисловості вирішили випускати цілі модні ансамблі за допомогою фурнітури з художнього оргскла — гудзиків, пряжок, різних прикрас (Рад. Укр., 5.II 1969, 4); Меблева фурнітура; Годинникова фурнітура.  Словник української мови в 11 томах