Великий тлумачний словник сучасної мови

фібрин

фібри́н

-у, ч., фізіол.

Нерозчинний білок крові, що утворюється під час її зсідання.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. фібрин — фібри́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. фібрин — ФІБРИ́Н, у, ч., фізл. Нерозчинний білок крові, що утворюється під час її зсідання. Учені всього світу шукають методів лікування тромбозів крові. Це небезпечне й досить поширене захворювання спричиняється згустком кров'яного білка – фібрину (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. фібрин — фібри́н (від лат. fibra – волокно) нерозчинний білок крові, який утворюється з розчинного білка фібриногену під впливом ферменту тромбіну. Утворенням Ф. закінчується процес зсідання крові.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. фібрин — Фібри́н, -ну, -нові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. фібрин — ФІБРИ́Н, у, ч., фізл. Нерозчинний білок крові, що утворюється під час її зсідання. Учені всього світу шукають методів лікування тромбозів крові. Це небезпечне й досить поширене захворювання спричиняється згустком кров’яного білка — фібрину (Веч. Київ, 28.I 1966, 4).  Словник української мови в 11 томах