філолог

філо́лог

-а, ч.

Фахівець із філології.

|| розм. Студент філологічного факультету у вищому навчальному закладі.

Значення в інших словниках

1. філолог — філо́лог іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. філолог — Мовознавець, лінґвіст; (знавець лексики) лексиколог, (знавець діялектів) діялектолог; (словникар) лексикограф; ЖМ. студент на відділі філології.  Словник синонімів Караванського
3. філолог — Мовознавець  Словник чужослів Павло Штепа
4. філолог — ФІЛО́ЛОГ, а, ч. Фахівець із філології. Заховання фонетичної краси нашої мови я вважаю справою особливо важною не для спеціалістів філологів, а для всіх, хто говорить і пише вкраїнською мовою (В. Самійленко); І був один куток...  Словник української мови у 20 томах
5. філолог — ФІЛО́ЛОГ, СЛОВЕ́СНИК. — Вона молодець. Універсал. На тому тижні заміняла математика, тепер фізика, хоч сама філолог (В. Кучер); Без знання мови не можна стати високоосвіченою людиною, не лише фахівцем-словесником, а й інженером, агрономом, біохіміком (з журналу).  Словник синонімів української мови
6. філолог — Філо́лог, -га; -логи, -гів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. філолог — ФІЛО́ЛОГ, а, ч. Фахівець із філології. Заховання фонетичної краси нашої мови я вважаю справою особливо важною не для спеціалістів філологів, а для всіх, хто говорить і пише вкраїнською мовою (Сам.  Словник української мови в 11 томах