фінікійці

фінікі́йці

-ів, мн. (одн. фінікієць, -ійця, ч.; фінікійка, -и, ж.), іст.

Народ, що становив основне населення Фінікії і Карфагену.

Значення в інших словниках

1. фінікійці — ФІНІКІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. фінікі́єць, і́йця, ч.; фінікі́йка, и, ж.), іст. Народ, що становив основне населення Фінікії. Міфологія давніх фінікійців.  Словник української мови у 20 томах
2. фінікійці — Семітський народ, що населявав від початку III тис. до н.е. Фінікію та її колонії (в тому числі Карфаґен).  Універсальний словник-енциклопедія
3. фінікійці — ФІНІКІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. фінікі́єць, і́йця, ч.; фінікі́йка, и, ж.), іст. Народ, що становив основне населення Фінікії.  Словник української мови в 11 томах