Великий тлумачний словник сучасної мови

фініфтевий

фіні́фтевий

-а, -е.

Прикм. до фініфть; покритий фініфтю, із фініфтю.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. фініфтевий — фіні́фтевий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. фініфтевий — ФІНІ́ФТЕВИЙ, а, е. Прикм. до фіні́фть; покритий фініфтю, із фініфтю. Фініфтевими медальйонами оздоблювали панагії, срібні оправи книг та інші вироби (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. фініфтевий — ФІНІ́ФТЕВИЙ, а, е. Прикм. до фіні́фть; покритий фініфтю, із фініфтю. Фініфтевими медальйонами оздоблювались панагії, срібні оправи книг та інші вироби (Укр. золотарство.., 1970, 38).  Словник української мови в 11 томах