Великий тлумачний словник сучасної мови

характеристичний

характеристи́чний

-а, -е.

Який випливає з характеру кого-, чого-небудь, характеризує (у 2 знач.) когось, щось; характерний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. характеристичний — характеристи́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. характеристичний — ХАРАКТЕРИСТИ́ЧНИЙ, а, е. Який випливає з характеру кого-, чого-небудь, характеризує (у 2 знач.) когось, щось; характерний. – Ви, пане.., ніколи нічого не знаєте. Се в вас характеристична прикмета (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. характеристичний — Характеристи́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. характеристичний — ХАРАКТЕРИСТИ́ЧНИЙ, а, е. Який випливає з характеру кого-, чого-небудь, характеризує (у 2 знач.) когось, щось; характерний. — Ви, пане.., ніколи нічого не знаєте. Се в вас характеристична прикмета (Фр.  Словник української мови в 11 томах