Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
харіус —
ха́ріус іменник чоловічого роду, істота риба
Орфографічний словник української мови
харіус —
ХА́РІУС, а, ч. Цінна прісноводна риба родини харіусових ряду лососеподібних. У численних гірських потоках Карпат, особливо в Білій Тисі і Пруті, водиться майже половина всіх видів прісноводних риб нашої республіки, зокрема форель, харіус, бичок...
Словник української мови у 20 томах
харіус —
(-а) ч.; крим. 1. Дім, у якому мешкають близькі, рідні. СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 643. 2. Жінка як сексуальна партнерка. БСРЖ, 643; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 643.
Словник жарґонної лексики української мови
харіус —
ха́ріус (фін. harjus, від норв. harr) рід риб родини харіусових. Поширені в річках Європи. Об’єкт промислу. Інші назви – пир, пирьок.
Словник іншомовних слів Мельничука
харіус —
ХА́РІУС, а, ч. Цінна прісноводна риба родини харіусових. У численних гірських потоках Карпат, особливо в Білій Тисі і Пруті, водиться майже половина всіх видів прісноводних риб нашої республіки, зокрема форель, харіус, бичок, усач балканський, лосось дунайський і т. д. (Знання.., 6, 1973, 32).
Словник української мови в 11 томах