хатник

ха́тник

-а, ч., зах.

Той, хто любить проводити час удома; домувальник, сидень.

Значення в інших словниках

1. хатник — див. домовик  Словник синонімів Вусика
2. хатник — ХАТНИ́К, а, ч., рідко. Те саме, що домосі́д.  Словник української мови у 20 томах
3. хатник — Хатник, -ка м. Домосѣдъ. (Гуцульщина. Отъ В. Дорошенка).  Словник української мови Грінченка