хмарний

хма́рний

-а, -е.

1》 Прикм. до хмара 1).

2》 З хмарами (перев. про погоду); похмурий.

|| Укритий хмарами.

|| Непогожий (про частину доби, пору року).

3》 перен. Те саме, що похмурий 2).

4》 перен. Те саме, що похмурий 3).

Значення в інших словниках

1. хмарний — (який з туманом) затьмарений, хмурий, похмурий.  Словник синонімів Полюги
2. хмарний — хма́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. хмарний — (- небо) захмарений, затьмарений, (день) хмурний, похмурний, хмаристий  Словник синонімів Караванського
4. хмарний — див. похмурий  Словник синонімів Вусика
5. хмарний — ХМА́РНИЙ, а, е. 1. Прикм. до хма́ра 1. Поволі сонце запливло у хмарну каламуть (І. Гончаренко); Літак ішов високо, над хмарним покровом, який ще з самого ранку обгорнув землю (Ю.  Словник української мови у 20 томах
6. хмарний — ПОХМУ́РИЙ (про погоду, пору року, частину доби, небо — з хмарами, дощем, мрякою; про предмети — оповитий темрявою, імлою), ХМУ́РИЙ, ХМА́РНИЙ, ХМУРНИЙ, СПОХМУРНІ́ЛИЙ, ПОХМУРНІ́ЛИЙ, НАХМУ́РЕНИЙ, НАСУ́ПЛЕНИЙ, ПОНУ́РИЙ, ПОХМУ́РНИЙ заст.; ПРИ́ХМАРНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
7. хмарний — Хма́рний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. хмарний — ХМА́РНИЙ, а, е. 1. Прикм. до хма́ра 1. Поволі сонце запливло у хмарну каламуть (Гонч., Вибр., 1959, 343); Літак ішов високо, над хмарним покровом, який ще з самого ранку обгорнув землю (Ю. Бедзик, Полки..  Словник української мови в 11 томах