хоботок

хобото́к

-тка, ч.

1》 Зменш.-пестл. до хобот.

2》 зоол. Витягнутий у трубку ротовий апарат деяких членистоногих, який служить для проколювання, ссання і т. ін.

Значення в інших словниках

1. хоботок — хобото́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. хоботок — ХОБОТО́К, тка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до хо́бот 2. До машини під'їхав невеликий автокран, рухливий, як жучок. Кран-жучок знову став ворушити своїм хоботком (С. Журахович); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
3. хоботок — ХОБОТО́К, тка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до хо́бот. До машини під’їхав невеликий автокран, рухливий, як жучок. Кран-жучок знову став ворушити своїм хоботком (Жур., Звич. турботи, 1960, 81); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах