хребет
хребе́т
-бта, ч.
1》 Осьовий скелет хребетних тварин і людини, який складається з окремих хребців, сполучених між собою міжхребцевими хрящами, суглобами і зв'язками.
|| перен., чого. Основа, опора, кістяк.
2》 Спина людини й тварин.
|| перен., розм. Усі частини тіла людини, які мають бути прикриті одягом.
3》 перен. Верхня частина, верхній край, вершина чого-небудь (хвилі, валу і т. ін.).
|| Поверхня річки, озера і т. ін.
4》 Ряд гір, розташованих в одному напрямі; гірське пасмо.
5》 діал. Корінець (книжки).
Великий тлумачний словник сучасної української мови