християнський

христия́нський

-а, -е.

1》 Стос. до християнства.

|| Який належить до християнства.

|| Який проповідує християнство.

2》 Який стосується християнина, належний йому.

|| Власт. християнинові, гідний християнина.

|| Який здійснюється згідно з обрядами християнства.

|| заст. Православний.

|| заст. Прийнятий, звичайний у православних, взагалі у християн.

Християнська душа — про християнина, православного.

Значення в інших словниках

1. християнський — христия́нський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. християнський — [хриестиейан'с'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
3. християнський — ХРИСТИЯ́НСЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до християнства. Мабуть, ти давно в землях християнських не бував (Т. Шевченко); Неспокійну ніч перебуло містечко перед християнським святом (М.  Словник української мови у 20 томах
4. християнський — Христия́нський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. християнський — ХРИСТИЯ́НСЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до християнства. Мабуть, ти давно в землях християнських не бував (Шевч., VI, 1957, 189); Неспокійну ніч перебуло містечко перед християнським святом (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
6. християнський — Християнський, -а, -е Христіанскій. Рудч. Ск. І. 4. На своє лице християнське хрест собі положила. Чуб.  Словник української мови Грінченка