хронос

хро́нос

-а, ч., міф.

Уособлення часу; орфіки вважали, що він породив вогонь, повітря й воду, а від цих стихій виникло кілька поколінь богів.

Значення в інших словниках

1. хронос — ХРО́НОС, а, ч. Бог часу (у грецькій міфології).  Словник української мови у 20 томах