художник
худо́жник
-а, ч.
1》 Творчий працівник у царині образотворчого мистецтва; живописець, графік, скульптор.
|| Майстер, що працює в царині прикладного мистецтва (розписування тканин, різьблення по дереву і т. ін.).
Вільний художник — у дореволюційній Росії: а) звання, яке надавалось особам, що закінчили Академію мистецтв з малою срібною медаллю; б) звання музиканта з вищою музичною освітою.
Класний художник — у дореволюційній Росії – звання, що присвоювалось особам, які закінчили Академію мистецтв із золотою або великою срібною медаллю.
2》 Те саме, що митець 1). Художник слова.
3》 Той, хто досяг високої досконалості, справності в царині мистецтва.
|| перен. Той, хто виявляє великий смак і майстерність у чомусь.
|| чого, у чому. Фахівець у якій-небудь справі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови