хурдник

хурдни́к

-а, ч.

Приміщення для хурди, виокремлене в загальній кошарі.

Значення в інших словниках

1. хурдник — ХУ́РДНИК, а, ч. Приміщення для хворих овець. При коші, або в коші робиться хурдник для хворих овець (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
2. хурдник — Хурдни́к, -ка м. Помѣщеніе для хурди́, больныхъ овецъ, сдѣланное отдѣльно или отдѣленное въ общей кошарі. О. 1862. У. Кух. 29, 39. При коші, або в коші робиться хурдник для хворих овець. О. 1862. V. Кух. 30.  Словник української мови Грінченка