хутче

ху́тче

присл.

Вищ. ст. до хутко.

Значення в інших словниках

1. хутче — ху́тче прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. хутче — ХУ́ТЧЕ, присл. Швидше. Як би то хутче побачитись (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
3. хутче — Ху́тче, хутчі́й, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. хутче — Хутче, хутчій, хутчіш нар. Сравн. ст. отъ хутко. Скорѣе. Рудч. Ск. II. 70. Як би то хутче побачитись. МВ. Г. 7. Іди ж хутчій, не бався! Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 84).  Словник української мови Грінченка