Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
царанин —
цара́нин іменник чоловічого роду, істота селянин діал.
Орфографічний словник української мови
царанин —
СЕЛЯНИ́Н (той, хто живе в селі і займається сільським господарством), ДЯ́ДЬКО розм., СЕЛЮ́К зневажл., МУЖИ́К заст., ГРЕЧКОСІ́Й заст., зневажл., ЦІПОВ'Я́З заст., ПОСПОЛИ́ТИЙ заст., ЗЕМЛЯНИ́Н заст., ХЛОП заст., ПОСЕЛЯ́НИН заст., ЧОРНОСО́ШНИК заст.
Словник синонімів української мови
царанин —
ЦАРА́НИН, а; мн. а́ни, а́н, ч., діал. Селянин, хлібороб. У млині сидять царани, покурюють самосад, стиха гомонять про всяку всячину (Чаб., Балкан. весна, 1960, 294); Незвичні до машини воли лякалися гуркоту й шарахали вбік на ниви.
Словник української мови в 11 томах