целіакія

целіакі́я

-ї, ж.

Захворювання шлунково-кишкового тракту, в основі якого лежить недостатність ферментів, що забезпечують процес дезамінування гліадину у кишечнику.

Значення в інших словниках

1. целіакія — Патологічний стан, який зустрічається у дітей, неправильна імунологічна відповідь на глютен — білок злаків (пшениці, жита); призводить до порушення кишкового всмоктування, запальних процесів та атрофії кишкових ворсинок.  Універсальний словник-енциклопедія