Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
церувати —
церува́ти дієслово недоконаного виду діал.
Орфографічний словник української мови
церувати —
ЦЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, діал. Штопати, снувати. На панчохах виявилися дві старі дірки, і треба їх церувати (О. Копиленко); * Образно. Церувати панчохи історії!
Словник української мови у 20 томах
церувати —
церува́ти (цирува́ти) штопати (м, ср, ст): Кожде пополудня треба інакше використати. Служниця одно пополуднє пере, друге прасує залізком, третє зашиває або церує панчохи (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
церувати —
ШТО́ПАТИ (зашивати дірку в тканині, переплітаючи нитки), ЗАШТО́ПУВАТИ, ЦЕРУВА́ТИ розм.; ШТУКУВА́ТИ спец. (так, щоб не було видно заштопаного місця). — Док.: зашто́пати, заштукува́ти.
Словник синонімів української мови
церувати —
Церува́ти, -ру́ю, -ру́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
церувати —
ЦЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., діал. Штопати. На панчохах виявилися дві старі дірки, і треба їх церувати (Коп., Вибр., 1953, 126).
Словник української мови в 11 томах