цибулячий

цибу́лячий

-а, -е, розм.

Те саме, що цибульний.

Значення в інших словниках

1. цибулячий — цибу́лячий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. цибулячий — ЦИБУ́ЛЯЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що цибу́льний. Над левадами стояв цибулячий дух конопель (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
3. цибулячий — ЦИБУ́ЛЯЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що цибу́льний. Над левадами стояв цибулячий дух конопель (Тют., Вир, 1964, 374).  Словник української мови в 11 томах