циркацтво

цирка́цтво

-а, с., розм.

Виконання чого-небудь із трюками та прийомами, узвичаєними в цирку.

Значення в інших словниках

1. циркацтво — цирка́цтво іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. циркацтво — ЦИРКА́ЦТВО, а, с., розм. Виконання чого-небудь з трюками і прийомами, звичайними в цирку. Прикро вражає захоплення [у танці] циркацтвом, що свідчить про несмак і незнання природи народного танцю (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. циркацтво — ЦИРКА́ЦТВО, а, с., розм. Виконання чого-небудь з трюками і прийомами, звичайними в цирку. Прикро вражає захоплення [у танці] циркацтвом, що свідчить про несмак і незнання природи народного танцю (Мист., 6, 1955, 21).  Словник української мови в 11 томах