цифра
ци́фра
-и, ж.
1》 Знак, що позначає число.
|| Кілька знаків, що позначають одне (складне) число. Римські цифри.
2》 розм. Число, кількість чого-небудь.
|| Показник чого-небудь, виражений у числах.
|| Сума, певна кількість грошей.
Значуща цифра — розряд числа, який повинен бути збережений для забезпечення потрібної точності.
Контрольна цифра — а) цифра, що призначена для порівняння з нею інших цифр, які характеризують аналогічне виробництвоо, процес, явище, операцію і т. ін.; б) у системах передачі інформації – цифра або комбінація цифр, яка поповнює блок даних, що передаються, та дозволяє контролювати за певного алгоритму їх вірогідність.
Кругла цифра — а) цифра, вирахувана приблизно, з відкиданням дрібних одиниць лічби; б) велика, значна кількість, сума.
3》 У системах обробки інформації – знак, що використовується для кодування інформації.
Великий тлумачний словник сучасної української мови