Великий тлумачний словник сучасної мови

ціангідрин

ціангідри́н

-у, ч.

Сполука, де один атом Карбону сполучений із гідроксилом та ціаном; використовують для синтезу спиртокислот.

Великий тлумачний словник сучасної української мови