ціанований
ціано́ваний
-а, -е, спец.
Дієприкм. пас. мин. ч. до ціанувати.
|| ціановано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиціано́ваний
-а, -е, спец.
Дієприкм. пас. мин. ч. до ціанувати.
|| ціановано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови