цівниця

цівни́ця

-і, ж.

Старовинний духовий музичний інструмент; багатоствольна флейта, сопілка.

Значення в інших словниках

1. цівниця — цівни́ця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. цівниця — ЦІВНИ́ЦЯ, і, ж., розм. Старовинна багатоствольна сопілка. [Амфіон:] На лірі струни зсохлись від невжитку, цівниця, дар від бога Пана, вмовкла (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
3. цівниця — СОПІ́ЛКА (народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами), ДУ́ДКА, ДУДА́ рідше, ЖОЛОМІ́ЙКА заст., ПИ́ЩАВКА діал.; ЦІ́ВКА розм., ЦІВНИ́ЦЯ розм.  Словник синонімів української мови
4. цівниця — ЦІВНИ́ЦЯ, і, ж. Старовинний духовий музичний інструмент; багатоствольна флейта, сопілка. [Амфіон:] На лірі струни зсохлись від невжитку, цівниця, дар від бога Пана, вмовкла (Л. Укр., І, 1951, 445).  Словник української мови в 11 томах