Великий тлумачний словник сучасної мови

цікаво

ціка́во

1》 Присл. до цікавий.

|| у знач. присудк. сл.

2》 присл., розм. З інтересом, допитливо.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. цікаво — пр., захоплююче; (дивитися) з цікавістю, з інтересом, допитливо.  Словник синонімів Караванського
  2. цікаво — ціка́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  3. цікаво — ЦІКА́ВО. 1. Присл. до ціка́вий. Драма – цікаво написана, легко читається... а проте зоставляє якесь чудне враження (Панас Мирний); Юля зуміла побудувати доповідь цікаво і змістовно (О. Донченко); Ваня завжди багато і цікаво говорив (А.  Словник української мови у 20 томах
  4. цікаво — ЦІКА́ВО. 1. Присл. до ціка́вий. Драма — цікаво написана, легко читається… а проте зоставляє якесь чудне враження (Мирний, V, 1955, 423); Юля зуміла побудувати доповідь цікаво і змістовно (Донч., V, 1957, 463); Ваня завжди багато і цікаво говорив (Трип.  Словник української мови в 11 томах
  5. цікаво — Цікаво нар. 1) Любопытно, интересно. Се дуже цікаво. 2) Съ любопытствомъ, съ интересомъ. Цікаво слухали його. Ком. II. 68.  Словник української мови Грінченка