чай
-ю, ч.
1》 Південна вічнозелена рослина (дерево або кущ), із висушеного і спеціально обробленого листя якої приготовляють ароматний напій.
2》 Висушене і спеціально оброблене листя цієї рослини, яке вживається для приготування ароматного напою. Зелений чай.
3》 Ароматний напій (перев. гарячий), настояний на листі цієї рослини.
|| Напій, настояний на листі, цвітові або стеблі деяких запашних рослин, що вживається замість настою цієї рослини.
4》 перен. Те саме, що чаювання.
На чай давати — давати чайові.
Великий тлумачний словник сучасної української мови