чалапати
чала́пати
і чалапкати, -аю, -аєш, недок., розм.
1》 Видавати шум, глухі звуки з хлюпанням, ступаючи по болоті, багнистих місцях, воді, талому снігу і т. ін.
|| Плюскати, хлюпати, рухаючись у воді.
2》 Брести болотом, через твань, талий сніг, по воді і т. ін.
3》 Повільно ступати, човгаючи ногами по землі.
|| Долати велику відстань, рухаючись із зусиллям або повільно.
Великий тлумачний словник сучасної української мови