Великий тлумачний словник сучасної мови

чарунка

чару́нка

-и, ж.

Заглибина, отвір або гніздо серед багатьох подібних, розташованих на одній площині, мережі тощо; комірка.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. чарунка — ЧАРУ́НКА, и, ж. Заглибина, отвір або гніздо серед багатьох подібних, розташованих на одній площині, мережі і т. ін. Збираючи з квітів пилок, бджоли відкладають його у чарунки стільників, де він піддається бродінню і збагачується ферментами (з наук.-попул.  Словник української мови у 20 томах
  2. чарунка — чару́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. чарунка — Чару́нка, -ки, -нці  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. чарунка — ЧАРУ́НКА, и, ж. Заглибина, отвір або гніздо серед багатьох подібних, розташованих на одній площині, мережі і т. ін. Збираючи з квітів пилок, бджоли відкладають його у чарунки стільників, де він піддається бродінню і збагачується ферментами (Наука… 5, 1968, 46).  Словник української мови в 11 томах
  5. чарунка — Первісний вихідний елемент структури містобудівного утворення або окремої споруди.  Архітектура і монументальне мистецтво