Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
чау-чау —
ЧА́У-ЧА́У, невідм., ж. Порода шпіцеподібних кімнатно-декоративних собак із довгою шерстю, здебільшого рудою. Численним потомством обзавелася її [Руслана] собака Даша, чарівна істота невизначеної породи (Даша – помісь колі з чау-чау) (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
чау-чау —
Порода собак з групи шпіців, виведена, найімовірніше, у Китаї; дорослий собака нагадує лева; шерсть густа, масть руда, чорна або біла; характерний фіолетовий язик.
Універсальний словник-енциклопедія