чекати

чека́ти

-аю, -аєш, недок.

1》 перех., кого, чого, що, на кого – що і без додатка. Перебувати де-небудь, щоб побачити когось, зустрітися з кимсь; розраховувати на появу, прихід кого-, чого-небудь; ждати.

|| Розраховувати на визначений, слушний момент для здійснення чого-небудь.

2》 перех., кого, чого, на кого – що. Надіятися на кого-, що-небудь, сподіватися чогось; ждати.

|| Ждати настання чогось, здійснення передбачуваного.

3》 тільки 3 ос., перех. і неперех. Бути приготовленим, призначеним для когось, чогось.

|| Бути в передчутті чого-небудь, ждати його.

|| Бути неминучим для кого-небудь у майбутньому.

4》 перех. і неперех. Зволікати з чим-небудь, не діяти, вагаючись.

|| Бути відставленим, перенесеним на якийсь час.

|| перев. у формах наказ. сп. Несподівано обривати свої або чиїсь дії, рухи, мову і т. ін., звертаючись до себе чи із закликом до співрозмовника (співрозмовників).

|| Погрозливе звертання до кого-небудь.

Значення в інших словниках

1. чекати — (чекаючи, розраховувати на чиюсь появу) очікувати, ждати, дожидати, (терпляче) вичікувати, підстерігати, розм. (втомлено) чапіти, (дуже пильно) пантрувати, чигати.  Словник синонімів Полюги
2. чекати — (на кого) ждати, (чого) сподіватися, дожидати, очікувати, передбачати <�мати надію на> що, (терпляче) вичікувати, вижидати, зп. піджидати, нак. ЧЕКАЙ! начувайся'  Словник синонімів Караванського
3. чекати — див. ждати  Словник синонімів Вусика
4. чекати — [чеикатие] -айу, -айеиш  Орфоепічний словник української мови
5. чекати — Чекати, дожидати, ждати, сподіватися Дієслова чекати й дожидати, ждати є абсолютні синоніми, між ними нема ніякої значеннєвої різниці, тільки й того, що перше вживається переважно в говорах Правобережжя України, а друге й третє ...  «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
6. чекати — ЧЕКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. кого, чого, що, на кого – що і без дод. Перебувати де-небудь, щоб побачити когось, зустрітися з кимсь; розраховувати на появу, прихід кого-, чого-небудь; ждати. Олександра давно вже зварила вечерю і чекала чоловіка (М.  Словник української мови у 20 томах
7. чекати — чека́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
8. чекати — Чекай ладу, то дістанеш коляду. Чекай ряду — дістанеш коляду. Про користь терпеливості. Чекай, псе, нім кобила здохне. Про марні надії лихої людини.  Приповідки або українсько-народня філософія
9. чекати — жда́ти (чека́ти, вигляда́ти, сподіва́тися) з мо́ря пого́ди. Даремно надіятися на кого-, що-небудь, чекати чогось, залишаючись пасивним. — Чого ж ти сердишся? — звернувся він обережно.— Ти почекай. Я буду інженером. Ми ще не так заживемо.  Фразеологічний словник української мови
10. чекати — ЧЕКА́ТИ (перебувати де-небудь, щоб зустрітися з кимсь; розраховувати на появу когось, чогось; сподіватися на слушний момент тощо), ЖДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИСЯ, ОЧІ́КУВАТИ, СПОДІВА́ТИСЯ кого, чого, ЧЕКА́ТИСЯ розм., ТРИВА́ТИ заст.; НАДЖИДА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
11. чекати — Чека́ти, -ка́ю, -ка́єш кого-чого і на кого-що  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
12. чекати — ЧЕКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. перех., кого, чого, що, на кого — що і без додатка. Перебувати де-небудь, щоб побачити когось, зустрітися з кимсь; розраховувати на появу, прихід кого-, чого-небудь; ждати.  Словник української мови в 11 томах
13. чекати — Чека́ти, -ка́ю, -єш гл. Ждать, подождать. Два третього не чекають. Ном. № 11955. Чекай-но, чекай! прийде нитка до клубочка, не вхитруєшся. Ном. № 4092. Як би на вас чекав, то досі вмер би. Чуб. І. 272.  Словник української мови Грінченка