червиця

черви́ця

-і, ж.

Гусінь шкідливого нічного метелика, яка живе в стовбурах, гілках дерев, а також у коренях і стеблах рослин, живлячись їх соками.

Значення в інших словниках

1. червиця — ЧЕРВИ́ЦЯ, і, ж. Гусінь шкідливого нічного метелика, яка живе в стовбурах, гілках дерев, а також у коренях і стеблах рослин, живлячись їх соками. Ясен дуже пошкоджується в'їдливою червицею, гусінь якої, просвердлюючи ходи в стовбурі, знесилює дерева і псує цінну деревину (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. червиця — черви́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. червиця — ЧЕРВИ́ЦЯ, і, ж. Гусінь шкідливого нічного метелика, яка живе в стовбурах, гілках дерев, а також у коренях і стеблах рослин, живлячись їх соками. Ясен дуже пошкоджується в’їдливою червицею, гусінь якої, просвердлюючи ходи в стовбурі, знесилює дерева і псує цінну деревину (Колг. енц., І, 1956, 712).  Словник української мови в 11 томах
4. червиця — Червиця, -ці ж. насѣк. Coccus ligniperda. Вх. Пч. І. 5.  Словник української мови Грінченка