черінь

чері́нь

-реня, ч. і -рені, ж.

1》 Нижня площина, дно печі, де горять дрова – місце для випікання хліба і варіння страв.

|| перен., розм. Рівнина, площина, яка нагадує дно печі.

2》 Площина над склепінням печі (між комином і стіною), на якій сплять, сушать зерно і т. ін.

Значення в інших словниках

1. черінь — (печі) дно, спід, днище, д. печище, ватра, П. площина, рівнина  Словник синонімів Караванського
2. черінь — ЧЕРІ́НЬ, реня́, ч. і ре́ні, ж. 1. Нижня площина, дно печі, де горять дрова – місце для випікання хліба і варіння страв. [Ганна:] Ти краще позашпаровуй та черінь добре вирівняй, бо горшки перевертаються, а малювати не треба, то примха (І.  Словник української мови у 20 томах
3. черінь — чері́нь іменник чоловічого або жіночого роду  Орфографічний словник української мови
4. черінь — ЧЕРІ́НЬ (дно печі), ПІД. Засичав окріп у печі, збігаючи ключем на черінь (Панас Мирний); Смачно духмяніли пироги із картоплею, капустою й м'ясом, щойно зняті із поду (А. Дімаров).  Словник синонімів української мови
5. черінь — Чері́нь, -ре́ні, -ре́ні, -рі́нню; -ре́ні, -ре́ней (ж. р.) і чері́нь, -реня́, -рене́ві, -рене́м; -рені́, -ні́в (ч. р.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. черінь — ЧЕРІ́НЬ, реня́, ч. і ре́ні, ж. 1. Нижня площина, дно печі, де горять дрова — місце для випікання хліба і варіння страв. [Ганна:] Ти краще позашпаровуй та черінь добре вирівняй, бо горшки перевертаються, а малювати не треба, то примха (К.  Словник української мови в 11 томах
7. черінь — Черінь, -ня м. и ж. 1) Подъ печи. Рудч. Ск. І. 134. Наказав жінці топити, а як роспеклась черінь.... Мнж. 117. 2) Платформа надъ сводомъ кухонной печи (между коміном и стѣной). Вас. 194. Як черінь гарячий, так треба насипать жита, щоб сохло. Козелец.  Словник української мови Грінченка