чинити
чини́ти
I -ню, -ниш, недок., перех. і неперех.
1》 Робити що-небудь, займатися чим-небудь, здійснювати щось.
|| Виконувати який-небудь обряд.
|| Поводитися певним чином; поступати згідно з якими-небудь принципами, правилами, настановами і т. ін.
|| Спричиняти щось своєю поведінкою, завдавати кому-небудь чогось (перев. неприємного).
|| Бути джерелом чого-небудь, породжувати щось. Чинити слідство. Чинити суд.
2》 розм. Те саме, що учиняти 4).
3》 діал. Приводити, народжувати; відкладати яйця.
II -ню, -ниш, недок., перех., що.
Обробляти шкури тварин, вимочуючи їх у спеціальному хімічному розчині, в настої кори або деревини дуба, верби тощо.
Великий тлумачний словник сучасної української мови