число

число́

-а, с.

1》 Поняття, за допомогою якого передається кількість і провадиться лічба. Дробове число.

|| розм. Цифра; номер.

|| Номер газети, журналу, альманаху і т. ін. Іменоване число.

|| У системах обробки інформації – комбінація цифр у системах числення, що використовуються для подання даних.

Двійкове число — число у двійковій системі числення.

Дійсне число — число, яке може бути подане скінченною або нескінченною послідовністю цифр у системі числення з фіксованою основою.

Ненормалізоване число — число з рухомою крапкою, яке містить нулі в старших розрядах мантиси.

Нормалізоване число — число з рухомою крапкою та ненульовою старшою цифрою мантиси.

Передатне (передаточне) число тех. — відношення швидкості ведучої ланки механізму до швидкості веденої його ланки.

Просте число мат. — будь-яке число, крім одиниці, що ділиться тільки на одиницю або само на себе, напр.: 3, 5, 7, 11 і т. д.

2》 День місяця в порядковому ряді інших днів. У перших числах місяця.

3》 тільки одн., розм. Кількість кого-, чого-небудь.

4》 тільки одн., у сполуч. з прикм. в, до, з. Сукупність, група яких-небудь осіб, предметів.

У тому (тім) числі — серед інших, між іншими.

5》 тільки одн., лінгв. Граматична категорія, властива деяким частинам мови, що ґрунтується на відношенні кількості (виражає одиничність, подвійність чи множинність предметів).

Значення в інших словниках

1. число — Число. 1. Кількість. Всякі петициї, без взгляду на число підписів, остануть ся без успіху (Б., 1895, 6, 3); Просимо всіх прихильників нашої часописи повідомити нас, чи бажають передплачувати “Буковину” з “Неділею...  Українська літературна мова на Буковині
2. число — Цифра; (газети) сов. номер; (календаря) дата, день; ЖМ. кількість; ФР. група, категорія <н. у тому числі>, лік <н. без числа = без ліку>.  Словник синонімів Караванського
3. число — [чиесло] -сла, м. (ў) -с'л'і, мн. числа, чисеил два чиесла  Орфоепічний словник української мови
4. число — ЧИСЛО́, а́, с. 1. Поняття, за допомогою якого передається кількість і здійснюється лічба. Астрономія і геодезія уже в минулому столітті висували задачі...  Словник української мови у 20 томах
5. число — число́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
6. число — число номер випуску періодичного видання (ст): Редактор “Діла” Федь Федорців був дуже працьовитий і любив писати. Бувало, каже до співробітників: “Ви можете всі йти собі до чорта, я сам число напишу!” Слово по слові – і дійшло до слова (Купчинський)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. число — Одне з фундаментальних понять у математиці, яке упродовж історичного розвитку піддавалося різному ступеню узагальнення — від натуральних ч. як результату вимірів предметів, через раціональні, що піддаються обчисленню, і реальні до ч. комплексних.  Універсальний словник-енциклопедія
8. число — без числа́. 1. Надзвичайно, незмірно. В ній бачив гибель неминучу, І мучивсь страшно, без числа (І. Котляревський). 2. чого. Дуже багато. Добра у нього всякого без числа було, грошей, як сміття (І. Муратов).  Фразеологічний словник української мови
9. число — ДА́ТА (календарний час якоїсь події), ДЕНЬ, ДНИ́НА, ЧИСЛО́ (серед інших днів місяця). Крім печатки, я бачу ще тут і дату: сьогоднішнє число! (А. Головко); До лікарні не впустили. День відвідування — завтра (Є.  Словник синонімів української мови
10. число — Число́, -ла́, -лу́, в -лі́; чи́сла, чи́сел  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. число — ЧИСЛО́, а́, с. 1. Поняття, за допомогою якого передається кількість і провадиться лічба. Астрономія і геодезія уже в минулому столітті висували задачі...  Словник української мови в 11 томах
12. число — Число, -ла с. 1) Число. Без числа. Безъ счету. Добра жінка дванадцять раз на день одурить, а як яка, то й без числа. Ном. № 9078. то не в число. Это не въ счетъ, это исключить. Ном. № 10669. 2) Количество. Хоч мале число полегкости собі мали. АД. І. 91.  Словник української мови Грінченка