Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
чистоплемінний —
ЧИСТОПЛЕМІННИ́Й, а́, е́, спец. Те саме, що чистокро́вний 1. Чистоплемінний жеребець.
Словник української мови у 20 томах
чистоплемінний —
чистоплемінни́й прикметник
Орфографічний словник української мови
чистоплемінний —
ПОРО́ДИСТИЙ (про тварин — який має яскраво виражені ознаки доброї породи), ЧИСТОКРО́ВНИЙ, КРО́ВНИЙ рідше, ЧИСТОПОРІ́ДНИЙ (ЧИСТОПОРОДНИЙ), ЧИСТОПЛЕМІННИЙ, ПОРІ́ДНИЙ (ПОРО́ДНИЙ) с.-г. Дівчата й молодиці корів доїли. А корови ж у нас добрячі, породисті (Є.
Словник синонімів української мови
чистоплемінний —
ЧИСТОПЛЕМІННИ́Й, а́, е́, спец. Те саме, що чистокро́вний 1.
Словник української мови в 11 томах