чоботища —
ЧОБОТИ́ЩА, и́щ, мн. (одн. чоботи́ще, а, ч.). 1. Збільш. до чо́боти; здоровенні, важкі, грубі чоботи. За стіною хтось тупає важкими чоботищами (Ірина Вільде); // Підсил.
Словник української мови у 20 томах
чоботища —
ЧОБОТИ́ЩА, и́щ, мн. (одн. чоботи́ще, а, ч.). Збільш. до чо́боти. — Я не люблю твоїх батюшок: вони прості, тільки мені поміст запаскудять чоботищами (Н.-Лев., III, 1956, 101); За стіною хтось тупає важкими чоботищами (Вільде, Сестри.., 1958, 159).
Словник української мови в 11 томах