чорнений

чо́рнений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до чорнити.

Значення в інших словниках

1. чорнений — ЧО́РНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до чорни́ти. У Києво-Печерському історико-культурному заповіднику зберігається срібна оправа 1731 р. з тавром анонімного майстра (AS), яка має під клеймами чорнене тло з трав'яним узором (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
2. чорнений — чо́рнений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
3. чорнений — ЧО́РНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до чорни́ти.  Словник української мови в 11 томах