чудернацтво

чудерна́цтво

-а, с.

Властивість за знач. чудернацький.

Значення в інших словниках

1. чудернацтво — ЧУДЕРНА́ЦТВО, а, с. Властивість за знач. чудерна́цький. Мудра планіровка саду вражала своїм чудернацтвом (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
2. чудернацтво — чудерна́цтво іменник середнього роду властивість від: чудерна́цький  Орфографічний словник української мови
3. чудернацтво — Чудерна́цтво, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. чудернацтво — ЧУДЕРНА́ЦТВО, а, с. Властивість за знач. чудерна́цький. Мудра планіровка саду вражала своїм чудернацтвом (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 21).  Словник української мови в 11 томах