чумачка

чума́чка

-и, ж.

1》 Жін. до чумак 1).

2》 заст. Чумацтво (у 2 знач.).

3》 Вид української вишитої сорочки без коміра.

Значення в інших словниках

1. чумачка — ЧУМА́ЧКА, и, дав. і місц. ці, мн. чок, ж. 1. Жін. до чума́к 1. Ходить чумак по дорогах, А чумачка сидить дома (П. Чубинський). 2. заст. Чумацтво (у 2 знач.). [Каленик:] Я чумачкою заробив все, що маємо. Тепер чумачка нікуди не годиться (І.  Словник української мови у 20 томах
2. чумачка — чума́чка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. чумачка — ЧУМА́ЧКА, и, ж. 1. Жін. до чума́к¹. Ходить чумак по дорогах, А чумачка сидить дома (Чуб., V, 1874, 496). 2. заст. Чумацтво (у 2 знач.). [Каленик:] Я чумачкою заробив все, що маємо. Тепер чумачка нікуди не годиться (К.-Карий, І, 1960, 192).  Словник української мови в 11 томах
4. чумачка — Чумачка, -ки ж. 1) Промыселъ чумачества. Рудч. Чп. 256. 2) Жена чумака. Ходить чумак по дорогах, а чумачка сидить дома. Чуб. V. 496.  Словник української мови Грінченка