шабот

шабо́т

-у, ч., спец.

Чавунна основа ковадла механічного молоту.

Значення в інших словниках

1. шабот — ШАБО́Т, а, ч., спец. Чавунна основа ковадла спеціалізованого молота. Бійки [молота] повинні зберігати в процесі роботи свою паралельність. Порушення паралельності вказує на зміщення шабота (стільця) або перекіс плити і станини молота (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. шабот — шабо́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови